Весь мир наблюдал за событиями, которые происходили в Николаевской области. Руководство страны признавало, что прокуроры и милиционеры в Николаевской области преступники и увольняло их, но дела их живут до сих пор.
Есть уволенные милиционеры, которые фабрикуют уголовные дела, за что их и увольняют, но самих пересмотренных дел НЕТ! Парадокс?!

Митинг Николаевской общественности против беспредела милиции и прокуратуры
В преддверии революции 2013, было смешно слушать в суде обвинения, как инвалиды избивают бойцов «Беркута», а люди которые, находясь дома, одновременно митинговали на «Майдане» и пытались устроить государственный переворот.
И так продолжалось пока украинцы, не начали брать власть в свои руки, громя здания судов, прокуратуры, милиции и обладминистраций.
Но это всё происходило на улице, на глазах у мировой общественности.

Митинг Николаевской общественности против беспредела милиции и прокуратуры
Однако с инакомыслящими которые представляли реальную угрозу, и мешали чиновникам грабить страну и безнаказанно заниматься произволом, власть разбиралась втихую. Людей, которые отстаивали свою гражданскую позицию и препятствовали произволу чиновников, нагло и тихо кидали за решётку, а по всем подвластным новостным ресурсам «кричали», что разобрались с очередным особо опасным преступником!
Два известных в Николаеве слуги народу регионалы Юрий Гержов и Николай Круглов, используя власть, добились того, что правозащитника Завтуру Максима «кинули» в тюрьму по сфабрикованному уголовного делу.
Завтура Максим был репрессирован и посажен в тюрьму по сфабрикованному уголовному делу, за то, что отстаивал права обычных граждан и пытался очистить город Николаев и Николаевскую область от произвола чиновников.
Максим давал людям правду, для того что бы они смогли защитить себя и близких, а так же сделать достойную жизнь для себя и своих детей.
Для этого он создавал и воплощал в жизнь социальные проекты, с которыми можно ознакомиться на его информационном портале www.zavtura.org
Список новостей с Завтурой Максимом можно посмотреть здесь ссылка…
Максим давал людям правду, для того что бы они смогли защитить себя и близких, а так же сделать достойную жизнь для себя и своих детей.
Для этого он создавал и воплощал в жизнь социальные проекты, с которыми можно ознакомиться на его информационном портале www.zavtura.org
Список новостей с Завтурой Максимом можно посмотреть здесь ссылка…
Им самим ( Круглову и Гержову ) та уголовная ответственность светит по полной: Юрий Гержов с личным водителем были виновниками ДТП, в котором выжил только Завтура, а Николаю Круглову за превышения губернаторских полномочий и тот беспредел, который творился на Николаевщине в последние годы.
Всё это с лёгкостью доказывал Завтура Максим и доносил это до общественности. Таким образом чиновники Круглова и сам Круглов теряли миллионы гривен «честно заработанных».

Митинг против произвола губернатора
Завтура Максим
В деле Завтуры по признанию правозащитников и журналистов из Киева и Николаева неплохо проявили себя марионетки и настоящие профи - фальсификаторы следователь УМВД Украины в Николаевской области Драненко, прокурор отдела прокуратуры Николаевской области Халявко, судья Вознесенского суда Дробинского, судей Николаевского Апелляционного суда.
«Дело Завтуры»
19 апреля 2007 году случилось жуткое ДТП, в котором погибло два человека (два друга Максима Завтуры), а водитель Завтура Максим пережил клиническую смерть. По словам свидетелей и бывших на месте происшествия работников милиции, виновником ДТП был водитель автомобиля Ю. Гержова. Именно Гержов тогда пытался все «замять». «Завтура не выживет и можно всю вину «свалить» на труп».
Однако Завтура после клинической смерти очнулся. Это несколько поменяло планы Гержова.
Тогда в 2007 году Партия Регионов, не была у власти, и он достаточного влияния на нужные органы не имел. Однако у него тогда были большие деньги и мэрское кресло в райцентре «г. Вознесенск». Нашелся случайный свидетель, который на место ДТП попал позже. Его показание должны были убедить вознесенских милиционеров должны закрыть дело любыми путями и перевести на «несчастный случай», что бы Гержов остался на воле.
Так они и сделали по началу, но Завтура хотел добиться правды и требовал найти виновника.
8 октября 2007 года решением оперативного совещания при начальника УМВД Украины в Николаевской области было поручено следователю Драненко найти и допросить Гержова Ю. Однако следователь найти Гержова «не смог» и дело закрыл.
Не остановило даже то, что отцом одного из погибших, оказался скандальный ректор-регионал Будак.
Читать статью:
(Подарок для Николаевского ректора-регионала)

Семья коррупционеров: Будак и его жена
Будак любитель денег и власти. Ему взамен на молчание Гержов и его друг Круглов дали абсолютную власть в ННУ им. В.О.Сухомлинского и депутатство в Николаевском горсовете от Партии регионов. Как потом показали проверки, Будак где то дел около 20 миллионов бюджетных гривен и стал известен тем, что в его университете преподаватели берут взятки и в университете числятся «липовые» преподаватели с «учеными степенями».
Не молчал один Завтура. И не только по этой личной трагедии он развернул бурную деятельность правозащитника в Николаевской области, за что его возненавидели чиновники всех рангов, чей беспредел он пресекал.
Завтура Максим

Завтура Максим
Максим даже помешал сфальсифицировать результаты выборов у ВР в 2012 году на 130 округе, где победил кандидат от оппозиции.
Тут впервые губернатор Круглов на совещании заявил, что Завтуру надо убрать!
Читать статью:
(Николаевский губернатор очередной раз показал свою некомпетентность и "человеческое" отношение к людям)

Завтура Максим
Максим даже сумел помешать сфальсифицировать результаты выборов у ВР в 2012 году на скандальном 132 округе (г. Первомайск) Ставленник Круглова Травянко тогда в народные депутаты не прошел. В те дни Максим первый узнал, что бюллетени украли и хотят подменить и тогда Максим с помощью других общественников поднял волну возмущения.
Читать статью:
(Николаевский правозащитник подробно рассказал как на скандальном 132 округе, правоохранители участвовали в фальсификации выборов (Фото, видео +18)
(В Николаевской области чиновники занялись мошенничеством и выбивают с людей несуществующие налоги)
(Правозащитник раскрыл секрет силовиков и стало понятно почему они безнаказанно занимаются беспределом. (Документ))
Правда, потом в нардепы на довыборах по этому округу полез сам губернатор Круглов.
А что бы ни кто и ни что этому не помешали, начались преследования опасных оппонентов.
Гонениям подвергли не только Максима, но и его брата подполковника милиции Алексея. Тогда его начали обвинять во взяточничестве, без каких либо доказательств.
«Дожали» до подачи рапорта об отставки. Как признался Алексей, он не хочет работать при таком руководстве МВД и в знак протеста написал рапорт об отставке.
С самим Максимом пришлось повозиться намного дольше.
Были судебные заседания по вновь открывшемуся уголовному делу по факту ДТП в 2007 году. На них внимательно выслушивали единственного подставного свидетеля и лишали право голоса других. Судьи и прокуроры даже малейшие попытки, что то опротестовать или подать ходатайство пресекали.
Главных свидетелей даже не хотели выслушивать. Обвинение строится на словах псевдосвидетеля который говорил, что Завтура обогнал «Камаз» с нарушением ПДД, а водитель «Камаза», которого по требованию Завтуры всё таки нашли, заявил, что Завтура ехал нормально. Так же главный свидетель не узнал своей подписи на схеме ДТП, которую поменяли по просьбе Круглова и Гержова.
Второй настоящий свидетель, который ехал попутно с автомобилем Гержова, тоже рассказал, что Завтура не виновен, а спровоцировал ДТП автомобиль Гержова, который следствие пытается убрать в новой схеме ДТП.

Схема ДТП №1 до возобновления дела и схема ДТП №2 после возобновления дела

Псевдосвидетель под охраной прокурора Халявко
Результат такого судебного разбирательства был неожиданным, но прогнозируемым. Невиновный был осужден, а именно:
Потерпевший в ДТП Завтура Максим, в один миг стал подозреваемым и осуждён за три дня!!!
Круглов беспрепятственно подался в Народные депутаты и на какое-то короткое время влился во фракцию ПР.
Рядом с ним сидит и творит новые справедливые законы нардеп Ю. Гержов.

Общественники на заседании суда в поддержку Завтуры
По ходу судебных заседаний складывалось впечатление, что для судьи Дробинского, прокурора Халявко и следователя Драненко это было дело всей их никчемной жизни. Прямо какое-то душещипательная лебединая песня. Так оно и случилось Дробинский и Драненко сразу же после осуждение Максима Завтуры ушли в заслуженные почетные пенсионеры. Максиму даже в Высшем Специализированном суде справедливого решения добиться будет крайне трудно.
Как стало известно Николай Круглов пообещал Гержову, что его дочь (Круглова), которая является судьей Высшего хозяйственного суда, переговорит с судьями, которые будут рассматривать кассацию Завтуры и они ему откажут.
Максим решил идти до конца, и 15 ноября Центральной избирательной комиссией М.Завтура был зарегистрирован кандидатом в народные депутаты по 132 округу (Николаевская область) где он составлял конкуренцию губернатору Круглову.
По приказу Круглова, 16 ноября уже в качестве кандидата в народные депутаты М.Завтура был задержан милицией и сначала доставлен в Новоодесский райотдел, а позже – в Николаев под такой охраной, что складывалось впечатление, что везут первых лиц государства.
Завтура Максим был репрессирован и посажен в тюрьму по сфабрикованному уголовному делу, за то, что отстаивал права обычных граждан и пытался очистить город Николаев и Николаевскую область от произвола чиновников.
Максим давал людям правду, для того что бы они смогли защитить себя и близких, а так же сделать достойную жизнь для себя и своих детей.
Для этого он создавал и воплощал в жизнь социальные проекты, с которыми можно ознакомиться на его информационном портале www.zavtura.org
Список новостей с Завтурой Максимом можно посмотреть здесь ссылка…
Общественность Николаева начала устраивать акции протеста, и требовало отпустить Завтуру Максима! Однако силовики не на камеру рассказали, что приказ этот был из Киева и захватом Завтуры в телефонном режиме руководил заместитель министра МВД Украины. Они понимают, что дело заказное, но не могут противоречить руководству.

Общественность пикетирует прокуратуру и требует отпустить Завтуру
Читать статьи:
(В Николаеве активисты пикетировали здание облпрокуратуры с требованием освободить кандидата в нардепы Максима Завтуру)
(УНП и правозащитники обратились в областную прокуратуру и милицию по поводу ареста кандидата в народные депутаты М. Завтуры (документы))
(Пикетировавшие Николаевскую прокуратуру активисты уверены, что дело против Максима Завтуры сфальсифицировано)

Общественность пикетирует прокуратуру и требует отпустить Завтуру
ВОТ ТАК ВЛАСТЬ РАЗБИРАЕТЬСЯ С ИНАКОМЫСЛЯЩИМИ.
Правозащитники и адвокаты из Киева и Николаева, которые изучали «Дело Завтуры» подробно описали все нарушения со стороны следователя УМВД Украины в Николаевской области Драненко, прокурора отдела прокуратуры Николаевской области Халявко, судьи Вознесенского суда Дробинского, судей Николаевского Апелляционного суда и предоставили на обозрения общественности подробный отчёт.
Правозащитники и адвокаты из Киева и Николаева, которые изучали «Дело Завтуры» подробно описали все нарушения со стороны следователя УМВД Украины в Николаевской области Драненко, прокурора отдела прокуратуры Николаевской области Халявко, судьи Вознесенского суда Дробинского, судей Николаевского Апелляционного суда и предоставили на обозрения общественности подробный отчёт.
Звіт експертів які досліджували «Справу Завтури»
02 червня 2013 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області (суддя Дробинський О.Е.), Завтуру М.П. визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 09.10.13. вирок залишено без змін.
Суд першої інстанції встановив, що 19 квітня 2007 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, Завтура М.П., керуючи автомобілем «FІАТ SІЕNА», реєстраційний номер ВЕ6268АЕ, в світлий час доби рухався по сухій асфальтованій проїжджій частині автодороги «Ульянівка-Миколаїв», з боку м. Первомайськ Миколаївської області в напрямку м. Вознесенськ Миколаївської області.
В цей же час у попутному напрямку з ним, по переду його, зі швидкістю близько 70 км/год., рухався автомобіль «КАМАЗ», реєстраційний номер 027-12 НК, в салоні якого знаходився в якості пасажира Войтенко С.М.
Рухаючись при описаних вище умовах, на 124 км вказаної вище автодороги, водій Завтура М.П., виконуючи маневр обгону автомобіля «КАМАЗ», в порушення п.п.2.3 «б», 12.1, 12.6 «б», «г» Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, яка склалась, та її змін, не обрав безпечну швидкість руху свого транспортного засобу, яка складала не менше 104 км/год., хоча мав стаж керування менше двох років, у зв'язку з чим повинен був рухатись зі швидкістю не більше 70 км/год., не вжив заходів до зменшення швидкості свого транспортного засобу до безпечної, хоча мав таку можливість, при завершені маневру обгону автомобіля «КАМАЗ» та перестроюванні в смугу свого руху не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив неконтрольований виїзд свого автомобіля на смугу зустрічного руху, потім на зустрічну обочину та за межі проїжджої частини в кювет, де перекинувся.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «FІАТ SІЕNА»: Будак Сергій Валерійович від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці; Баца Павло Іванович від отриманих тілесних ушкоджень помер по дорозі в Вознесенську ЦРЛ.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до висновку, що ця дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення мною, Завтурою М.П., вимог п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.6 «б», «г» Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Свою вину у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.286 КК України Завтура М.П. не визнав, так як, по-перше, – дорожньо-транспортна пригода, що сталася, зовсім не пов’язана з обгоном автомобіля КАМАЗ, як це зазначено в вироку суду і виникла пізніше, що було підтверджено під час судового розгляду!!!; по-друге, – аварійна ситуація виникла через дії водія зустрічного невстановленого легкового автомобіля, який не дотримувався правил дорожнього руху, зокрема, швидкісного режиму та правил обгону, виїхав на зустрічну смугу руху та рухаючись Завтурі «в лоб» спровокував це ДТП, в якому Завтура М.П. також є постраждалим. За цих обставин, вважаємо, що висновки суду щодо обставин ДТП є помилковими, а дії Завтури М.П., як водія, не знаходяться в причинному зв'язку з ДТП, що сталася, та з її наслідками.
До апеляційного суду Миколаївської області захисником Завтури М.П. було подано апеляційну скаргу з вимогою скасувати вирок суду через його невідповідність фактичним обставинам справи, неповним з’ясуванням обставин та порушенням прав Завтури М.П. на захист.
На нашу думку, суд першої інстанції не дослідив всіх обставин справи, безпідставно не врахував свідчення Завтури М.П., щодо відсутності в діях Завтури М.П. складу злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, не дав належної оцінки висновкам проведених судових експертиз.
Фактично, дорожньо-транспортна пригода виникла за таких обставин:
19 квітня 2007 року біля 20 годин 00 хвилин в світлий час доби, Завтури М.П., керуючи автомобілем моделі «FІАТ SІЕNА», що мала державний реєстраційний номерний знак ВЕ6268АЕ, повертався з міста Первомайськ Миколаївської області, та їхав в напрямку міста Миколаєва, знаходячись між м. Южноукраїнськом та с. Олександрівкою. У салоні транспортного засобу, крім Завтури М.П., знаходилися двоє його друзів: Будак С.В. знаходився на задньому сидінні, а Баца П.І. – на правому передньому місці.
Дорога мала по одній смузі руху в кожному напрямку. Закінчивши обгін попутного КАМАЗу (а не так як свідчить псевдосвідок Войчук-Войтенко) і продовживши рух по своїй смузі дороги Завтура від’їхав від нього більш ніж на півкілометра, тому ДТП ніяк не пов’язана з цим КАМАЗом.
Далі, назустріч Завтури М.П., по зустрічній смузі рухався також вантажний автомобіль, чи то МАЗ чи то КАМАЗ. Раптово, обганяючи цю вантажівку, на смугу руху назустріч Завтури М.П. виїхав легковий автомобіль, який для себе Завтура М.П. ідентифікував як «Мерседес» білого, або серебристого кольору. Оскільки все сталося швидко, краще розгледіти цей автомобіль він не встиг, пам’ятає тільки ввімкнені фари. Відстань між ними була достатньою, щоб уникнути аварійної ситуації, якби водій «Мерседеса», побачивши автомобіль Завтури М.П., повернувся в свою смугу руху. Але цього не відбулося. Оскільки екстрене гальмування могло викликати занос та «кинути» автомобіль Завтури М.П. під зустрічну фуру, Завтура М.П. почав плавно скидати швидкість свого авто та приймати праворуч, до обочини, щоб надати «Мерседесу» можливість проїхати між авто Завтури М.П. та вантажівкою, яку він мав намір обігнати, ширина смуги руху та узбіччя це дозволяли. Однак, з незрозумілих причин «Мерседес» також почав зміщуватися в напрямку обочини дороги по стороні руху Завтури М.П., «в лоб» Завтури М.П..
Ось тут і виникла аварійна ситуація. Завтури М.П. щоб уникнути лобового зіткнення, був змушений повернути своє авто ще правіше до узбіччя дороги, що дало можливість його автомобілю уникнути лобового зіткнення з «Мерседесом». Але після маневру Завтура М.П. відчув, як його автомобіль «смикнувся», можливо внаслідок наїзду на якийсь предмет, став втрачати керованість, та його стало розгойдувати в поперечній площині та зносити вліво. При цьому пасажир Баца П.І., який в цей момент спав на передньому правому сидінні, внаслідок розгойдування автомобіля, похитнувшись, наліг на Завтуру М.П. вагою свого тіла, та додатково завадив його намаганням відновити керованість автомобілем.
Те що Завтура уникаючи зіткнення звернув вправо і нащось наїхав, після чого його праве, що позаду автомобіля колесо було вирвано і це підтверджує фотографії з місця ДТП.


Фотографії з місця ДТП на якому читко зображено те, що праве, заднє колесо «відірвано з м’ясом»
Екстрене гальмування, до якого Завтури М.П. в той момент вдався, не допомогло, автомобіль неконтрольовано, з незалежних від його причин, під впливом непереборних динамічних процесів, на які Завтура М.П. вплинути не міг, виїхав на узбіччя зустрічної смуги руху та перекинувся в глибокий кювет. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля від отриманих тілесних ушкоджень загинули, а Завтура М.П. отримав тяжкі тілесні ушкодження, але вижив після клінічної смерті.
Відкрите 25.04.2007 р. кримінальне впровадження по справі було завершене 25.06.2007 р. «за відсутністю у діях водія Завтури Максима Павловича складу злочину», оскільки проведені слідчі дії та висновки експертиз, у т.ч. проведеної Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України в Миколаївській області експертизи транспортного засобу від 14.05.2007 р. №2/114, підтвердили його невинуватість.
У постанові про припинення кримінальної справи чітко зазначалося, що «Пошкодження шини переднього лівого колеса автомобіля «FIAT SIENA», д.н. ВЕ6268АЕ виникло в процесі руху транспортного засобу, внаслідок пневматичного вибуху покришки, тобто до моменту утворення основних пошкоджень автомобіля. Наскрізне пошкодження представленого на дослідження колеса могло з'явитися причиною втрати поздовжньої стійкості автомобіля «FIAT SIENA», д.н. ВЕ6268АЕ з подальшою зміною напрямку руху вліво. Так як несправностей гальмівної, рульової і ходової систем автомобіля «FIAT SIENA», д.н. ВЕ6268АЕ, які б могли виникнути до дорожньо-транспортної пригоди, в досліджуваних системах не виявлено, то питання про можливість його виявлення водієм своєчасно, з технічної точки зору втрачають сенс.
Пошкодження шини переднього лівого колеса, яке виникло в процесі руху автомобіля «FIAT SIENA», д.н. ВЕ6268АЕ внаслідок занурення твердого предмета з відносно гострою кромкою під час кочення колеса і до моменту утворення основних пошкоджень автомобіля, знаходиться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. Розгерметизація переднього лівого колеса автомобіля «FIAT SIENA», д.н. ВЕ6268АЕ позбавила водія Завтуру М.П. можливості контролювати рух автомобіля в межах своєї смуги» та «Таким чином об'єктивно встановлено, що настанню даної дорожньо-транспортної пригоди стало наскрізне пошкодження переднього лівого колеса, що спричинило за собою втрату поздовжньої стійкості автомобіля «FIAT SIENA», д.н. ВЕ6268АЕ з подальшою зміною напрямку руху вліво».
Це повністю пояснює і співпадає із реальними фактами, зокрема з тим, що автомобіль понесло через смугу зустрічного руху вліво і викинуло у кювет, а не вправо, якщо б це сталося лише за рахунок перевищення Завтурою М.П. швидкості, як це намагається безпідставно довести досудове і судове слідство. Це підтверджується і іншими доказами, зокрема тим, що на зроблених одразу після ДТП фото 9-10 фототаблиці на асфальті чітко видно слід лише одного з коліс, що підтверджує те, що саме воно було пошкодженим, інакше були б сліди або усіх або жодного з 4-х колес автомобіля.
Поновлено досудове слідство було 26.07.2007 р. з формальних причин у зв’язку із необхідністю проведення додаткових судово-автотехнічних експертиз та у зв’язку з тим, що «свідок Завтура М.П. показав, що пасажири Будак С.В. та Баца П.І. вживали алкогольні напої, але при проведенні судово-медичної експертизи в крові Будака С.В. етиловий спирт не знайдено». При цьому проведеними судово-автотехнічними експертизами лише підтвердилася відсутність складу злочину з боку Завтури М.П., і ніяким чином не проводилося дослідження того, як і з чиєї волі судово-медичною експертизою в крові Будака С.В., який перед ДТП разом із Бацою П.І. дійсно вживав алкогольні напої, етиловий спирт не було знайдено.
Навпаки батько загиблого Будак В.Д. попросив Завтуру М.П. змінити свої показання, щодо того що загиблий Будак С.В. перед ДТП алкоголь не вживав. Оскільки Завтура М.П. на той час після отримання чисельних травм та загибелі двох його друзів перебував у тяжкому медичному стані, і не міг відмовити батьку загиблого товариша, то під тиском обставин був вимушений під час допиту слідчим Драненко В.В. показати, що «через те, що отримав складну травму голови, то при попередньому допиті у якості свідка він пояснив, що Будак С.В. випив, а на даний момент згадав, що Будак С.В. не пив, а Баца П.І. трохи випив».
У подальшому під час проведення досудового слідства справу було призупинено 03.03.2010 р., без будь-якої аргументації поновлено 28.09.2012 р., знов призупинено 04.11.2012 р., знов без будь-якої аргументації поновлено 15.01.2013 р. та внесено до ЄРДР, і вже 19.03.2013 р. Завтуру М.П. було повідомлено про завершення досудового розслідування.
Також тому, що Завтурі М.П. 15.03.2013 р. (п'ятниця) було повідомлено про підозру, а вже 20.03.2013 ознайомлено з матеріалами кримінального провадження, Завтура М.П. фактично під час досудового слідства не мав часу для збору доказів, які підтверджують його невинуватість.
При цьому слідчим Драненко В.В. впродовж більш ніж 5 років призначалися чисельні експертизи, допитувався один і тож же свідок Войчук-Войтенко (навіть при проведенні слідчого експерименту у 2013 році), який був пасажиром КАМАЗУ, не має водійських прав, але «на глаз» визначає швидкість руху зустрічних та паралельно їдучих автомобілів. У той же час не приймалися будь-які спроби встановити особу і опитати самого водія КАМАЗУ, номер якого був у матеріалах справи, і водій КАМАЗУ Бирзул В.В. був опитаний лише під час апеляційного суду.
Впродовж всього майже 6-річного терміну досудового слідства та під час судового розгляду ігноруються всі заяви Завтури М.П. щодо того, що зустрічний легковий автомобіль створив аварійну обстановку, слідчим та судом фактично не досліджувались. Суд першої інстанції зробив припущення, що Завтура М.П. намагається уникнути кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину і фактично позбавив Завтуру М.П. права на захист.
Незрозуміло чому на досудовому слідстві не були встановлені і допитані свідки, зокрема водій автомобіля КАМАЗ, якого вперше допитали тільки в апеляційному суді. Чому не встановлені та не допитані лікарі, працівники міліції, інші особи, що були на місці події. Адже це порушення вимог щодо повноти та всебічності слідства відповідно до ст.22 ЦПК 1960 р., за яким більше п’яти років «велося слідство».
У цьому плані звертаємо увагу на один важливий, з нашої точки зору доказ, що залишився поза увагою, який найбільш ймовірно підтверджує твердження Завтури М.П. про наявність зустрічного легкового автомобіля, що створив аварійну ситуацію. Це свідчення вдови його загиблого друга – Баца Альони Анатолівни, які вона дала на першому допиті ще 16 травня 2007 р., де вона зазначила, що коли відразу після аварії, вночі приїхала в лікарню де знаходився Завтура М.П. і запитала його про обставини ДТП, то він їй відповів, що біля села Олександрівка його автомобіль підрізав невстановлений автомобіль, начебто Мерседес білого чи серебрястого кольору (копія протоколу допиту додана до первісної касаційної скарги). Важко запідозрити цього свідка в упередженості. Так само як і Завтуру М.П., напівживого, що знаходився в посттравматичному шоку. Не міг Завтура М.П. тоді щось вигадувати в такому стані.
У суді Завтура М.П. заявляв клопотання про надання доручення органу досудового розслідування провести з ним слідчий експеримент з метою перевірки його свідчень, та в подальшому призначити авто технічну експертизу механізму та обставин пригоди. Так же Завтура М.П. просив знайти водія «КАМАЗу» який він начебто обігнав з порушенням ПДД, бо обгін є, КАМАЗ є, а водія не має. Суддею безпідставно було відмовлено в задоволені цього клопотання, хоча проведення цих слідчих дій сприяло б повноті та об'єктивності судового слідства, дало б можливість встановити істину у справі.
Під час апеляційного провадження захисник також просив запросити експерта автотехніка, з його допомогою встановити, які вихідні данні потрібні для проведення судової автотехнічної експертизи зі слів обвинуваченого з метою перевірки його свідчень. Після чого доручити органу досудового розслідування провести слідчий експеримент з метою перевірки свідчень Завтури М.П., та отримання необхідних вихідних даних, а в подальшому відповідно до ст.242 КПК України призначити автотехнічну експертизу механізму та обставин пригоди.
У чому також було відмовлено.
В порушення вимог ст.224 КПК України суд першої інстанції після допиту свідка Войчук-Войтенка С.М., знаючи про суттєві протиріччя між його та свідченнями Завтури М.П., відсутність інших доказів щодо обставин ДТП, не провів одночасний допит двох раніше допитаних осіб з метою усунення встановлених протиріч.
Тому захисник в апеляції також клопотав про проведення такого допиту.
Інші свідки в справі, допитані в суді першої інстанції підтвердили лише сам факт існування ДТП, що Завтура М.П. і не заперечує, а не ОБСТВИНИ самого ДТП !
На жаль, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, не врахувавши пояснення Завтури М.П., доводи захисника, показання вперше допитаних в апеляційному суді головних свідків Бирзула В.В. і Юзюка О.І. та обґрунтовує вину тільки свідченнями псевдосвідка Войчук-Войтенка С.М., який був пасажиром автомобіля «КАМАЗ», що на момент ДТП рухався ззаду за автомобілем Завтури М.П. в попутному з ним напрямку, а також висновками проведених з помилковими та неналежними вихідними даними автотехнічних експертиз, згідно яких, Завтура М.П. керуючи автомобілем, начебто перевищив дозволену ПДД швидкість руху, не справився з керуванням при обгоні КАМАЗу, що і стало причиною ДТП. Але згідно законодавства України даже працівник ДАЇ не має право «на глаз» визначати швидкість автомобіля. Тільки зі спеціального встановленого електронного апарату з фото зйомкою. Але чомусь ні Вознесенський суд, ні навіть апеляційний не захотіли об’єктивніше до них віднестися.
Стосовно свідчень псевдосвідка Войчук-Войтенка С.М., то навіть поверхневого знайомства з матеріалами кримінального провадження достатньо, щоб зрозуміти, що свідок – не водій, його свідчення в різний час різні, частково придумані, частково не відповідають загальновідомим обставинам та свідченням інших осіб. По-перше, свідок дуже вільно оперує показниками швидкості автомобіля в якому він їхав як пасажир, та автомобіля Завтури, який він спостерігав з висоти пасажирського сидіння КАМАЗа. При тому, що його показання дані на досудовому слідстві та в суді не співпадають. Так, спочатку він говорив (а.с.252-253), що швидкість руху авто Завтури М.П. була понад 130 км на годину, потім її зменшив, мабуть зрозумівши що це занадто. Він раніше свідчив, що під час аварії з авто Завтури М.П. випали троє людей, що також не відповідає дійсності, а потім вже незрозуміло як визначає Завтуру М.П. як людину, що саме керувала авто. Він також твердив, що автомобіль Завтури М.П. почав втрачати керованість ледь завершивши обгін КАМАЗу, в той час як водій КАМАЗу Бирзул В.В. це спростував в судовому засіданні. В деяких свідченнях Войчук-Войтенко визначає колір авто Завтури М.П. як білий, хоч він далеко не білий, та білий автомобіль, а саме «Мерседес» там дійсно був і створив аварійну ситуацію. Але про нього він не згадує або навмисно, або через те, що він дійсно не звернув на нього уваги. Як не звернув уваги на багато інших деталей, що не дивно для пасажира авто.
Зважаючи на те, що свідок – пасажир транспортного засобу, який майже цілий день їхав в такому стані з Житомира і не був зобов’язаний слідкувати саме за дорожньою обстановкою, важко повірити, що він побачив та запам’ятав на багато років наперед стільки деталей ДТП і ні в чому не помилився, нічого не пропустив поза увагою. Тим більше, як вище ми зазначили, він як мінімум декілька разів помилився. Все це дає підстави вважати, що свідок з невідомих причин розповідає свої уявлення про подію, які в більшості не відповідають дійсності. Незважаючи на явну упередженість та необ’єктивність саме ці свідчення стали основою обох оскаржуваних судових рішень. Тому цього свідка треба називати ПСЕВДОСВІДОК!
Допитаний вперше в суді Апеляційної інстанції Бирзул В.В.(водій того самого КАМАЗу, пасажиром якого був Войчук-Войтенка С.М.) дав більш об’єктивні свідчення, хоч вони виявилися, як і очікувалося, менш інформативними, оскільки свідок вже не пам’ятав всіх деталей події шестирічної давнини, а раніше його чомусь не допитували. Тим не менш показання Бирзула В.В. заслуговують на увагу, адже він водій і зобов’язаний слідкувати за дорожньою обстановкою, на відміну від пасажира. Бирзул В.В. фактично підтвердив версію Завтури М.П. тієї події, а саме, що дорога була суха, чиста і добре проглядалася, що Завтура М.П. рухався з «помірною» швидкістю і на момент виникнення ДТП вже закінчив обгін його «КАМАЗу» та проїхав вперед на 600-700 метрів, коли машину Завтури М.П. занесло і Завтура М.П. виїхав через смугу зустрічного руху в поле, перекинувшись кілька разів. Тобто його маневр обгону давно закінчився і він їхав по «своїй» смузі.
Таким чином, з показань Бирзула В.В. стає очевидно, що ДТП не було пов’язане з обгоном саме його «КАМАЗу, що рухався в попутному напрямку, як стверджує Войчук-Войтенко та суди першої та другої інстанцій.
При цьому, самі характеристики дороги та характер руху по ній у зазначений час доби, оскільки ширина проїжджої частини передбачає рух не більше однієї колони автомобілів по кожному з напрямків, не дають можливості будь-якому автомобілю рухатися із швидкістю, що значно перевищує швидкість руху автомобілів, які рухаються у тому ж напрямку. Наявність руху автотранспорту в обох напрямках також підтверджується свідченнями Бирзула В.В., який показав, що на місці ДТП було багато людей (водіїв, що зупинилися побачивши ДТП, в т.ч. і зустрічних машин), спростовуючи показання Войчук-Войтенка С.М., з яких виходить нібито автомобіль Завтури М.П. і КАМАЗ рухалися по пустій дорозі.
Виходячи з цього, рухаючись у одному напрямку з КАМАЗом Бирзула В.В. у якому у якості пасажира знаходився Войчук-Войтенко С.М. під час маневру Завтура М.П. мав потребу і можливість лише незначно збільшити швидкість, як це потребував маневр обгону. Оскільки, як було встановлено судом КАМАЗ з Бирзулом та Войчук-Войтенком рухався із швидкістю 60-70 км/год. під час обгону автомобіль Завтури М.П. «FІАТ SІЕNА» мав рухатися із швидкістю не більше ніж 80-90 км/год., що було цілком достатнім для обгону, і після завершення маневру він ще зменшив швидкість приблизно до 70 км/год., оскільки це було обумовлено швидкістю загального режиму руху у його напрямку. Саме це Завтурою М.П. неодноразово доводилося під час багаторічного слідства і обох судових процесів. І таким чином, усі ствердження щодо перевищення мною швидкості руху вище ніж за 100 км/год. є повною інсинуацією.
Але чому апеляційний суд не взяв до уваги свідчення водія Бирзула В.В., хоч в ухвалі написав, що начебто взяв, не зрозуміло, ми вважаємо, що невмотивоване ігнорування показань свідка є порушенням закону.
Апеляційний суд допитав у якості свідка гр. Юзюка О.І., який відгукнувся на розміщене в засобах масової інформації оголошення і повідомив слідство, що був свідком того злощасного ДТП. Суд першої інстанції безпідставно відмовив Завтури М.П. у задоволені клопотання щодо допиту цього свідка зі сторони захисту.
Юзюк О.І., для якого маневр автомобіля «Мерседес», який рухався не так далеко попереду нього, був важливим для контролю безпеки руху, пояснив апеляційному суду обставини ДТП з участю Завтури М.П., які, в основних моментах відповідали фактичним обставинам справи, підтвердили свідчення Завтури М.П., водія «КАМАЗу» Бирзула, але частково не узгоджувались зі свідченнями Войчук-Войтенка С.М.
Не зважаючи на питання провокативного характеру зі сторони суду та обвинувачення, свідчення Юзюка О.І. були достатньо інформативними, зважаючи на такий проміжок часу що минув з дня досліджуваної події, та їх піддали сумніву, зокрема за те, що на місці пригоди не виявлено слідів гальмування його авто, але ж їх там ніхто й не шукав вночі. А той факт що він знає дату пригоди, то вона була вказана в оголошенні, а він пам’ятав її приблизно, та й не кожного дня Юзюк стає свідком ДТП. Те що він не пам’ятає інших непов’язаних з цією подій, то очевидно що він міг експромтом їх не згадати, адже його в суд викликали зовсім з інших питань. Однак свідчення Юзюка О.І. суд визнав непереконливими та не взяв до уваги з якихось власних, незрозумілих нам суджень. З іншого боку, якщо вже перевіряти правдивість свідчень Юзюка, то слід було це доручити прокурору.
На наше глибоке переконання, ті свідки які в залі суду не пам’ятали багатьох дрібних деталей, як наприклад свідки Юзюк О.І. та Бирзуа В.В., заслуговують на увагу більше ніж свідчення Войчук-Войтенка С.М., адже з часу досліджуваних подій пройшло багато років, їх ніхто «не готував» до виступу в суді, обстановка в залі суду напружена та незвична для пересічних громадян. Крім того, за звичай, водії під час руху зосереджені на керуванні авто і не розглядають зустрічні та попутні машини, що рухаються монотонно в обох напрямках, якщо щось незвичне не викличе такої потреби. Тому й не дивно що Бирзул В.В. не звернув уваги на маневр автомобілів за півкілометра попереду, не звернув би він уваги і на автомобіль Завтури М.П., якщо б він продовжив звичний рух. Тільки незвична поведінка авто Завтури та аварія змусила його зосередитись на ньому та спостерігати за подальшим розвитком подій, а що було до того він, та ймовірно й Войчук-Войтенко С.М., не фіксував, не приділяв уваги, адже ситуація була звичною.
Тобто під час апеляційного суду двоє головних свідків – Бирзул В.В. та Юзюк О.І. спростували свідчення Войчук-Войтенка С.М., про те, що причиною втрати керованості автомобілем Завтурою М.П. стало перевищення швидкості при виконанні обгону саме попутного автомобіля КАМАЗ під керуванням водія Бирзула В.В.
Стосовно висновків багато чисельних експертиз, то поставлені в апеляційній скарзі питання та клопотання стосовно неповноти та неточностей в вихідних даних при їх проведенні, прохання провести додаткову експертизу так і залишилися поза увагою апеляційного суду. Крім цього прокурором не було надано суду багатьох документів з матеріалів отриманих за дії КПК 1960 р. кримінальної справи. В результаті суд прийняв до уваги наявні хибні експертні висновки про перевищення Завтурою М.П. дозволеної швидкості, що начебто і стало саме по собі причиною виникнення ДТП.
З матеріалів справи незрозуміло яким чином автомобіль Завтури М.П. з місця ДТП опинився за 20 км на подвір’ї відділку міліції і де він був і що з ним відбувалося після закінчення слідчих дій на місці події 19.04.07. до моменту огляду його вперше експертом 03.05.07., адже ні в протоколі огляду місця ДТП (а.с.32), ні в протоколі огляду автомобіля (а.с.49-50) ні в інших матеріалах справи про його вилучення та переміщення інформації немає.
Що відбувалося весь цей проміжок часу з речовим доказом, чи був до нього стороннє втручання – невідомо. Зараз інформація домислюється слідчим, експертами і судом, зокрема: чи був поріз колеса, від чого і коли він виник, як він вплинув на ДТП, чи були інші сліди та причини ДТП, чи були інші автомобілі безпосередньо в районі ДТП, чи були інші свідки, тощо.
Зокрема комісійна автотехнічна експертиза від 09.04.2008р. припускає, що розріз колеса міг утворитися не в результаті, а після ДТП (а.с.116-122). Але Завтура М.П. весь час до виявлення порізу експертом знаходився в лікарні, авто – невідомо де. Виходить, якщо поріз виник після ДТП, комусь іще було вигідно, щоб ДТП виглядала як наслідок пошкодження шини, тоді «Мерседес» який фактично є винуватець ДТП стає менш цікавий.
У нас є припущення, що автомобіль Завтури М.П. на місці події тягли з поля волоком до дороги, як це зазвичай робиться, щоб завантажити на евакуатор, а потім ще перетягували на місці розвантаження, при цьому могли виникнути додаткові механічні пошкодження, які потім експертом пов’язані з ДТП. Також не виключена можливість видалення можливих доказів чи нанесення додаткових пошкоджень, у т.ч. і покришки.
Тобто вихідні дані, використані для проведення експертиз отримані з порушенням законодавства, оскільки не було забезпечено належне зберігання об’єкту дослідження, наданого експерту. Всі докази, в т.ч. і висновки експертів, що базуються на огляді авто Завтури після його не процесуального вилучення з місця ДТП, є недопустимими (ст.86 КПК).
А це вигідно тільки справжньому винуватцю ДТП, якому вигідно щоб Завтура М.П. став винуватцем.
Сумнівним з точки зору об’єктивності та законності є експертний висновок від 15.11.2007 р. №12-07 щодо швидкості руху авто Завтури М.П. на момент втрати керованості, яка начебто була в межах 104-109 км на годину. Завтура М.П. особисто, як водій знав і пам’ятав, що на той момент швидкість була не більше ніж 70 км на годину. Можливо експериментальна Методика, використана при проведенні експертизи, і має сенс в більш простій ситуації. Але в даній конкретній ситуації експертом не враховано глибину кювету, тому що в вихідних даних (на схемі ДТП) вона не зазначена, невідомо скільки разів обернувся автомобіль Завтури, перевертаючись в повітрі та по землі. Тобто, коли автомобіль зсунувся на обочину та злетів в кювет глибиною в два метри, то не тільки швидкість обертання, а і висота падіння додали навантаження на заднє ліве колесо, на яке приземлився автомобіль, потім він замортизував, підскочив і ще раз чи два перекотився, не зустрічаючи перепон, поки не став на чотири колеса (тільки тоді спрацювали подушки безпеки). І якби був не такий глибокий кювет, то ніхто б не загинув. А на підставі цього помилкового висновку експерта в подальшому робиться інший висновок, судом, про невідповідність дій Завтури М.П. правилам дорожнього руху.
Крім того, як ми дізналися з інформації на офіційних сайтах експертної установи та Мінюсту, на час проведення експертизи Методика, за якою її було проведено, не була затверджена у встановленому законодавством порядку. Це було зроблено значно пізніше і зі змінами.
Однак ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд на це не звернули уваги, чим допустили грубе порушення вимог кримінального процесуального закону.
Тому з ухвалою апеляційного суду від 09.10.13. про залишення в силі вироку суду першої інстанції ми не згодні і вважаємо її доводи такими, що не в повній мірі відповідають чинному кримінально-процесуальному законодавству, та призвели до залишення без реагування неправосудного вироку.
Очевидно, ця справа так би й залишилась в архіві, якби не активна життєва позиція та громадська діяльність Завтури М.П.. Але так вже сталося, що він впродовж кількох останніх років долучився до правозахисту та критики влади відстоюючи свою громадську позицію, та позицію простих громадян. Зокрема, після спаплюження результатів виборів на скандально відомому 132 Первомайському окрузі він неодноразово публічно критикував владу в особі голови Миколаївської облдержадміністрації Миколи Круглова, бувшого головою обласної організації «Партії регіонів», та керівництва управління внутрішніх справ області за неправомірне втручання у підведення результатів виборів. І починаючи з кінця 2012 р. кримінальна справа стосовно нього «ожила».
Результат відомий, незважаючи на юридичну та побутову логіку, на здоровий глузд. Тільки мета виправдовує засоби. З цього приводу звертаємо увагу на чітке співпадання дат.
Так справу поновили 28 вересня 2012 р. після того як Завтура М.П. 04.09.2012 р. був зареєстрований Центральною виборчою комісією довіреною особою опозиційного до влади кандидата в депутати від Української Народної партії Олексія Мірошниченка. Після завершення виборів народних депутатів, що проходили 28 жовтня 2012 р., справу 4 листопада 2012 року було призупинено.
Потім, без будь яких об’єктивних підстав, знову поновлено 15.01.2013 р., саме після того як Завтура М.П. публічного засуджував незаконні дій влади на виборах в 132 виборчому окрузі та інші випадки протизаконних дій влади.
Під час слідства Завтурі М.П. неодноразово надходили усні «побажання» відносно того, щоб він припинив свою громадську діяльність та критику влади, але він продовжував робити те, що веліли його серце і совість. Зокрема, після того як він у якості голови правозахисної організації «Громада проти беззаконня» звернувся з відкритим листом до Миколаївського губернатора Миколи Круглова про бездіяльність чиновників м. Нової Одеси щодо засміченості міста та скидання промислових відходів в річку Південний Буг. Сміттєзвалище біля святого для миколаївців місця – Кургану Слави, та ще з десяток сміттєзвалищ у м. Нова Одеса було прибране, але такі його громадські дії на користь суспільству, відгукнулися йому прискоренням цього кримінального провадження.
Суд фактично тривав три дні, і вирок був терміново винесений (у неділю). Є такий вислів: «Скорий суд – неправий суд». Це якраз той випадок. Особливо на фоні того, що з моменту ДТП на той час минуло майже шість років.
Дивно співпали в часі події, хоч це звичайно нічого не доводить, і після апеляційного розгляду. Так 4 листопада 2013р. Завтура М.П. подав документи до ЦВК щодо реєстрації його у якості кандидата у народні депутати по 132 округу (де обирався народним депутатом той самий губернатор Круглов), а вже зранку 6 листопада було здійснено спробу його затримання працівниками МВС (що було висвітлено ЗМІ). Після ж того, як ЦВК відмовила Завтурі М.П. у реєстрації у зв’язку із невідповідним оформленням документів, Завтуру М.П. залишили в покої, хоч він постійно перебував у людних місцях і ніяким чином не переховувався. Але тільки-но Завтура М.П. повторно подав документи до ЦВК і 15 листопада 2013 р. був зареєстрований кандидатом в народні депутати, як вже у суботу, 16 листопада, його затримали і відправили до місць позбавлення волі за оскаржуваним вироком суду.
Відповідно до положень ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Незаконність та необґрунтованість судових рішень суду першої та апеляційної інстанції підтверджується наступним:
1. Судом першої та апеляційної інстанції були порушені такі загальні засади кримінального впровадження як верховенство права (ст. 7, 8 КПК України), законність (ст. 7, 9 КПК України), презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини (ст. 7, 19 КПК України), що призвело до хибного висновку про причини та обставини події.
2. Використання під час судового провадження у якості доказу експертного висновку, отриманого на основі Методики, що на час досудового розслідування та судового розгляду у суді першої та апеляційної інстанції, не була затверджена у встановленому законодавством порядку, є порушенням вимог КПК України та Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р. №4038-ХІІ. Зокрема Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в IV розділі Узагальнення судової практики застосування судами кримінально-процесуального законодавства при призначенні судових експертиз і використання їх висновків у кримінальному судочинстві від 10.11.10, вказує, що експертний висновок має бути перевіреним з точки зору, зокрема, застосування належної методики, та також що експертний висновок не може ґрунтуватися на припущеннях або ж вихідних даних, об'єктах дослідження, отриманих усупереч процесуальному порядку. Порушення цих вимог закону позбавляє висновок експерта юридичної сили, тому він не може бути використаний як доказ у справі.
Таким чином рішення судів першої та апеляційної інстанції у частині визнання експертного висновку від 15.11.2007 р. №12-07 щодо швидкості руху всупереч ст. 86 КПК України ґрунтуються на недопустимому доказі.
3. Під час оцінки показів свідка Войчук-Войтенка С.М. судом першої інстанції не було дотримано вимоги ст. 94 КПК України щодо оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а під час апеляційного суду внаслідок того, що свідчення Войчук-Войтенка С.М. щодо того, що причиною втрати Завтурою М.П. керованості автомобілем стало перевищення швидкості при виконанні обгону саме попутного автомобіля КАМАЗ під керуванням водія Бирзула В.В., у якому Войчук-Войтенко С.М. був пасажиром, були спростовані свідченнями самого водія КАМАЗу Бирзула В.В. та свідка ДТП Юзюка О.І.
Незважаючи на це в ухвалі суду апеляційної інстанції міститься завідомо неправдива інформація щодо того, що «показання свідка Войчук-Войтенка С.М. узгоджуються з показаннями свідка Бирзула В.В. в суді апеляційної інстанції».
Таким чином рішення судів першої та апеляційної інстанції у частині розгляду обставин справи на підставі свідчень Войчук-Войтенка С.М. всупереч ст. 86 КПК України ґрунтуються на недопустимому доказі.
4. Відповідно до ст. 409-411 КПК України у зв’язку із неповнотою судового розгляду; невідповідністю висновків суду першої інстанції, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що були встановлені під час апеляційного суду мали стати підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.
Незважаючи на це судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції було залишено без змін, що спричинило невідповідність висновків суду апеляційної інстанції, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону під час апеляційного розгляду.
У зв’язку з тим, що при розгляді цієї справи Вознесенським міськрайонним судом та Апеляційним судом Миколаївської області були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, МИ ВВАЖАЄМО ЩО касаційний суд або Верховний суд України в зв’язку з істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, повинні скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції, під час якого:
- дати оцінку показанням свідка Бирзула В.В., та тому, що вони не узгоджуються з показаннями свідка Войчук-Войтенка С.М.;
- дати оцінку допустимості та повноті вихідних даних, використаних при проведенні автотехнічних експертиз та на підставі цього зробити висновок про прийнятність експертних висновків в якості належних доказів;
- доручити органу досудового слідства чи прокурору перевірити правдивість показань свідка Юзюка О.І. щодо перебування його на місці ДТП при її виникненні, та після цього дати їм правову оцінку;
- призначити та провести повторну автотехнічну експертизу щодо визначення швидкості руху автомобіля Завтури в момент аварії з врахуванням висоти кювету;
- допитати експерта автотехніка, з його допомогою встановити, які вихідні данні потрібні для проведення судово-автотехнічної експертизи з моїх слів з метою перевірки моїх свідчень. Після чого доручити органу досудового розслідування провести слідчий експеримент з метою перевірки моїх свідчень, та отримання необхідних вихідних даних, а в подальшому, відповідно до ст.242 КПК України, призначити автотехнічну експертизу механізму та обставин пригоди.
Також ми вважаємо, що Верховна Рада України повинна прийняти постанову про подолання наслідків вибіркового правосуддя, політично вмотивованого кримінального переслідування та реабілітацію політв’язня Завтури Максима Павловича.
Беручи до уваги те, що внаслідок здійснення українською владою часів 2010-2014- рр. політики залякування, репресій, катувань і насильства щодо людей незгодних із авторитарним режимом, та безчинством представників влади, десятки людей стали політв’язнями (були затримані, арештовані і ув’язнені),
враховуючи політичну вмотивованість кримінального переслідування та, як наслідок, застосування вибіркового кримінального правосуддя до осіб, які притягалися до кримінальної відповідальності та були ув’язнені режимом В.Януковича, зокрема у зв’язку із незаконним тиском та кримінальним переслідуванням опозиційного громадського діяча, правозахисника, кандидата в депутати до Миколаївської міської ради у 2010 році, кандидата в депутати у Верховну Раду України у 2013 році Завтури Максима Павловича,
враховуючи необхідність забезпечення невідворотності покарання, зокрема за вчинення злочинів проти правосуддя, очищення правоохоронних, судових та інших органів державної влади від осіб, які реалізовували завдання режиму В. Януковича щодо політично вмотивованого переслідування та вибіркового застосування кримінального закону, притягнення завідомо невинуватих осіб до кримінальної відповідальності,
з метою забезпечення дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і стаття 21 Конституції України
Верховна Рада, виражаючи суверенну волю Українського народу, повинна постановити:
1. Визнати, що кримінальна справа стосовно Завтури Максима Павловича є політично вмотивованими та є одним з випадків вибіркового застосування кримінального закону режимом В. Януковича.
2. Доручити Генеральній прокуратурі України, у зв’язку з відсутністю у діях Завтури Максима Павловича складу злочинів, за які він був подан до кримінального переслідування, невідкладно забезпечити розслідування протиправних дій та притягнення до відповідальності осіб, винних у незаконному ув’язненні Завтури Максима Павловича, притягнення завідомо невинного Завтуру Максима Павловича до кримінальної відповідальності та його кримінального переслідування, а також завідомо неправосудних судових вироків, рішень, ухвало, постанов, які призвели до незаконного кримінального переслідування та ув’язнення Завтури Максима Павловича.
Також Верховна Рада України повинна застосувати повну індивідуальну амністію до Завтури Максима Павловича, звільнивши його від відбування призначеного вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 2 червня 2013р. яким, Завтуру Максима Павловича, засуджено за ч.3 ст.286 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Та вважати судимість Завтури Максима Павловича згідно з вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 2 червня 2013р оку такою, що є знятою.