У Миколаєві в межах проєкту Мінветеранів 23 помічники ветерана першими в Україні завершили навчання


У Центрі ветеранського розвитку, що цього літа відкрито на базі Чорноморського національного університету ім. П. Могили в Миколаєві, відбувся дебютний випуск слухачів тритижневих курсів з підготовки помічників ветерана, які працюватимуть в сервісних офісах громад у межах ініціативи Мінветеранів з розбудови системи повернення військовослужбовців від військової кар’єри до цивільного життя. Значний вклад - як ресурсний, так і організаційний - у старт роботи згаданого Центру та забезпечення всім необхідним навчального процесу для підготовки помічників ветерана внесла команда Миколаївської обласної військової адміністрації.

Спеціальний вишкіл тут пройшли 23 людини, серед яких є ветерани російсько-української війни, члени родин загиблих Героїв, військових, які були і перебувають нині в полоні та діти ветеранів.

Навчальний процес минув швидко, адже він наповнений змістовними лекціями та численними практиками відповідно до шести опорних модулів підготовки. В останній день навчання майбутні помічники ветерана складали підсумкове тестування, що добре вдалося виконати всім, хто дійшов до цього етапу.

Після завершальних психологічних тренінгів, випускникам вручили свідоцтва про підвищення кваліфікації та відповідні сертифікати, що дозволяють виконувати делеговані їм функції з соціального супроводу ветеранів та членів родин наших Героїв.

Фахівці навчалися нюансам документообігу в державних органах та органах місцевого самоврядування й необхідним цифровим навичкам. Їм викладали основи нормування та планування роботи і формування звітності. Вивчали посадові обов’язки та права спеціаліста з супроводу ветеранів війни і демобілізованих осіб. Навчали навіть вести соцмережі, створювати та активно наповнювати контентом свою робочу сторінку.

Кожен, хто таким чином здобув тут право допомагати побратимам, родинам Захисників та Захисниць, має свою унікальну історію й досвід, що дозволяє їм говорити і взаємодіяти з цільовою аудиторією ветеранського сервісу на рівних.

Зокрема, Олег Ціздин, майбутній помічник ветерана, котрий зазнав численних поранень, упевнений: ветерани фізично стійкі, адаптуються до всього, а от психологічно їм дуже тяжко буває. До початку пілотного проєкту Мінветеранів він допомагав іншим, як міг. Це спонукало чоловіка мотивувати таких хлопців вже на професійному рівні.

«І це вдавалося, тому я зрозумів, що це моє. Коли пішов на повномасштабну війну, дуже мотивувала моя дружина. Вона сказала, що чекатиме і не важливо яким я прийду – без ніг чи рук – головне, щоб живий. І що любитиме мене до кінця своїх днів. Це настільки крута мотивація була, що я не боявся. Тепер хочу так підготувати батьків та дружин хлопців, які воюватимуть, щоб вони зателефонували і сказали своїм Захисникам: незалежно від того, якими ви прийдете, ми любитимемо й поважатимемо вас до кінця», - розповів про власне бачення нової місії Олег Ціздин.

А от сину Тетяни Афісової, коли він потрапив у полон, було всього 22 роки, а зараз йому – 24.

«Він у такому віці став ветераном, ніби ще й не жив, а вже такий статус має. Ми його дуже чекаємо. З іншого боку, не зовсім уявляю до кінця, як з ним правильно розмовляти, бо він повернеться травмований психологічно, морально, не дай Боже фізично, і цей шлях з ним треба разом пройти. Помічник ветерана – це ніби сходинка між нашими Захисниками та Захисницями й державою, що допоможе всі можливі гострі кути загладити», - міркує пані Тетяна.

Інший майбутній помічник ветерана – колишній військовий Володимир Шостак – упевнений, що офіцер в армії для підлеглих є батьком та матір’ю водночас і має переживати за них, оберігати. Так само і в новій ролі він повинен дбати про ветеранів, які заслуговують на гідність і навіть більше, адже вони жертвували собою заради майбутніх поколінь.

Керівниця миколаївського Центру ветеранського розвитку Катерина Зуб зауважує, що у кожного зі слухачів курсів підготовки – своя історія, і перш, ніж вони підуть допомагати іншим ветеранам, їм допомога потрібна самим.

Так само слід готувати і суспільство до зустрічі з ветеранами, й варто розуміти, що це відповідальна робота не для «галочки», а заради того, щоб допомогти цим людям повернутися до нормального життя.

«Головне, що ми дали їм базу знань і контактів – всі, хто долучався до навчання помічників ветерана, готові консультувати, підказувати, радити, поки вони робитимуть перші кроки в розбудові сервісних офісів та налагодженні процесу надання послуг ветеранам, що стануть їхніми клієнтами. Навіть у останній день навчання слухачі мали змогу поповнити багаж своїх корисних знань та зв’язків – до нас прибули представники Міжнародного Комітету Червоного Хреста, які провели тренінг з організації первинної психологічної допомоги у громадах, де відчувається брак професійних психологів. Вони і надалі зможуть надавати помічникам консультації в особливо складних випадках, що траплятимуться з їхніми підопічними», - розповіла про насичену програму підготовки в Центрі ветеранського розвитку його очільниця.
Мультиплатформа відкритих даних Clarity Project