52 тижні боротьби за свободу. 365 днів ненависті, печалі, горя та водночас віри у нашу Перемогу!

З дня, коли почалося повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли, як життя може змінитися за одну секунду, а один день під тихим небом - це не так вже й мало.

Війна завжди несе з собою тільки смерть і горе, але водночас вона дала нам змогу остаточно зрозуміти хто такі «українці» і чим ми відрізняємось від інших націй. Ми згадали наше коріння, наші традиції, ми відродилися з самого початку.

??Миколаївщина – область, яка вистояла, попри всі спроби ворога зламати її: масовані ракетні обстріли, наступи російських окупантів, атаки шахедів, життя без водопостачання, масштабні руйнування інфраструктури.

Кров, пролита нашими захисниками, втома лікарів, які вже й забули, що таке сон, закопчені обличчя рятувальників, які декілька годин поспіль гасили пожежу, розбирали завали та рятували з-під них людей, зморені обличчя комунальників, які відновлювали перебиті газо-, електро-, тепло- та водопровідні мережі, попри те, що обстріли ще тривали, злісні погляди правоохоронців, які тільки-но затримали коригувальника, заплакані очі матері, яка втратила сина на війні, а зараз готує обід для людей, які втратили свою домівку – все це ціна нашої свободи, незалежності та довгоочікуваної Перемоги.

Безмежно дякуємо за мужність – Збройним Силам України, за хоробрість – волонтерам, за безстрашність – ДСНС, за витривалість – медикам, за відважність - правоохоронцям, за рішучість - комунальникам, за стійкість – кожній людині.

Ми – вільний народ вільної країни! Разом до Перемоги!