Істина про те, що українці — непереможний народ, вже стала аксіомою для усього цивілізованого світу. І це дійсно так, адже в той час, коли росія чинить терористичні акти, закидаючи ракетами та снарядами нашу Батьківщину, руйнує об'єкти критичної інфраструктури, сподіваючись, що здамось, ми тішимось від того, що маємо більше вільного часу для спілкування із рідними та близькими без інтернету та гаджетів. А турбує нас, не те, що немає світла, води чи тепла, а те, що без електроживлення діти не можуть продовжувати освітній процес в онлайн режимі.

Та і ці питання, і проблеми забезпечення першочергових потреб ми здатні подолати, зокрема й за допомогою Пунктів Незламності, які функціонують на території нашої Держави, в тому числі у Миколаївській області.

Так, у смт Криве Озеро до Пункту, який розгорнули миколаївські рятувальники, часто приходять діти аби погрітися та пограти у настільні ігри, які для них підготували вогнеборці, переселенець із Харкова Андрій, звертається до Пунктів із сином, який навчається в онлайн режимі. А у Вознесенську студенти приходять аби здати курсові та дипломні роботи, а літні люди звертаються за теплим чаєм. І так по кожному району області, усі охочі можуть і приходять до Пунктів Незламності.

Тож як би росіяни не раділи блекауту в Україні від їх ракет (кошти від яких можна було б витратити на покращення умов свого життя, а їм це вкрай потрібно, адже в українців у стані війни умови життєдіяльності кращі аніж у їх країні), ми все переживемо і все подолаємо. Без світла, без води, але і без них — росіян.